Розмір шрифту: 

    Бровари - це історичне місто, яке вперше згадується в 1630 році.

В центрі міста знаходиться Храм Святих Петра і Павла, який був побудований         в часи козачеста.

На території міста був побудований Броварський аеропорт «Київ» . У період з 1935 по 1941 роки— головний аеропорт для міста Київ. Перші рейси з посадкою   на місце майбутнього аеропорту почалися ще в 1924 році, а будівництво самого аеровокзалу розпочалось 1933 року, гроші на спорудження було зібрано з місцевого населення, які виконували і саме будівництво безкоштовно по вихідним. З 1935 року Броварський аеропорт став функціонувати як центральний аеропорт столиці. У 1940 році, щодня в повітря з Броварського аеропорту підіймалося 50 літаків, і за рік обслуговувалось 50 000 клієнтів. В тому ж році і до самого початку війни на аеродромі базувалася окрема 17 навчальна ескадрилья ЦПФ, яка готувала льотчиків і для бойових машин. 25 червня 1941 року аеропорт у Броварах перестав існувати. Після війни аеродром в Броварах відновлювати не стали. Пам'ятником його співробітникам залишилася тільки колонада біля в'їзду.

В районному будинку культури знаходилась дитяча трудова колонія №5, в якій у 1936-1937 роках працював  український педагог і письменник - Антон Семенович Макаренко.

В старому центрі міста знаходиться парк названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.Великий Кобзар часто бував у самих Броварах і селах Броварщини. Тарас Шевченко не даремно згадує Бровари і Броварську землю в поемах “Катерина”, “Варнак”, “Сотник”, у щоденнику, в прозі, адже тут він неодноразово зупинявся. Вперше на броварських шляхах Тарас побачився з броварчанами весною 1829 року, коли 15-літнім юнаком у валці кріпаків мандрував через Бровари до Вільно слідом за паном Енґельґардтом. У травні 1861 року тут зупинялася траурна процесія з прахом Великого Кобзаря. Тепер на цьому місці парку, у центрі возвеличується пам'ятник Тарасові Шевченку.  Броварським шляхом вів поет героїню поеми “Катерина”.

Також  в місті встановлено обеліск «Братська могила загиблих радянських воїнів». Обеліск встановлений на місці скверу,де  в 1920-х роках влаштували поховання Українських січових стрільців армії УНР, загиблих у боротьбі з більшовицькою Росією. У 1932—1933 роках на цьому місці ховали загиблих жертв Голодомору. Під час Другої світової війни нацисти організували концентраційний табір, у якому загинуло багато бранців. Біля обеліску було відкрито Пам’ятний хрест  Жителям Броварів- жертвам Голодомору  1932- 1933 років.

Пам’ятний комплекс  «На честь 30-річчя визволення м. Броварів від фашистських загарбників і на відзнаку мужності і героїзму воїнів 2-ої повітряної армії» встановлений  в парку «Перемога» . Комплекс являє собою літак МіГ-15, встановлений на металевій стрижневій конструкції. Поруч також встановлена табличка з назвою комплексу. Літак і табличка з назвою з вересня 1973 року. були частиною іншого пам'ятника, який стояв на нинішньому майдані Свободи

Ісаак Лазаревич Фельдман  з 1904 по 1942 роки працював лікарем у Броварах. За його активної участі у 1911 році земство побудувало лікарню на 10 ліжок, яку вже за радянських часів у 1936 році було розширено до 25 ліжок. Невеликий колектив, очолюваний Ісааком Фельдманом, обслуговував не лише Бровари, але й прилеглі села.З перших днів Німецько-радянської війни організував лікування поранених. Під час німецької окупації продовжував надавати медичну допомогу населенню міста і району.У ніч з 11 на 12 грудня 1942 року разом із сестрою Оленою Павловою був розстріляний німецькими окупантами у Броварському Гестапо. Тіло Фельдмана поховали аж у жовтні 1943 року на Єврейському кладовищі у Броварах — коли у місто увійшли радянські війська. За деякими даними, на кладовищі також була похована його родина. Нині на місці поховання побудований меморіал «Загиблим у Великій вітчизняній війні броварчанам».

Лагунова Марія Іванівна народилася в 1921 році в багатодітній сім'ї на Уралі. Трудову діяльність розпочала на фабриці «Уралвзуття».Коли почалася війна, Марія Лагунова особисто звернулася до Михайла Калініна з проханням направити її на фронт. Після закінчення танкової школи стала механіком-водієм танка. Пройшла бойовий шлях від Курська до Дніпра.У вересні 1943 року у бою за Броварський район була тяжко поранена; втратила обидві ноги. Була нагороджена орденом Червоної Зірки.Після тривалого лікування у шпиталі Марія Лагунова продовжувала службу телеграфісткою в одній із частин Уральського округу. Демобілізувавшись у 1948 році, повернулася працювати на фабрику «Уралвзуття». У 1967 році Марія Лагунова стала «Почесним громадянином міста Бровари», а на початку 70-х років стала і його мешканкою.

На честь Марії Лугунової названо вулицю в місті Бровари.

У  1981 році у місті створено Броварський краєзнавчий музей,який налічує 16 експозиційних залів. В експозиції музею налічується близько 2 тис. експонатів, усього в фондах музею — понад 7 тис. експонатів. Хоч і невеликі фонди має Броварський краєзнавчий музей, але й тут знаходяться безцінні речі, що не мають аналогів в світі — наприклад, ритуальна кістяна сокира та срібні сережки доби Київської Русі. У музеї також виставлені роботи місцевих художників та скульпторів, макети броварських храмів, чудернацькі вироби місцевих мастрів (з коріння дерев, пейзажі, натюрморти, ікони, зроблені з насіння тощо). Співробітники музею постійно працюють над поновленням експозиції закладу, в т.ч. шляхом здійснення археологічних експедицій.

Броварське училище олімпійського своє існування починає з серпня 1983 року, де спільним наказом Держкомспорту СРСР та Міністерства освіти створюється школа-інтернат спортивного профілю з контингентом 281 учень. З 1992 року заклад стає вищим училищем фізичної культури першого рівня акредитації. Сьогодні в училищі навчається 378 вихованців. Юні спортсмени удосконалюють свою спортивну майстерність з 9 видів спорту: боксу, боротьби вільної (юнаки і дівчата), велоспорту, гандболу (юнаки і дівчата), легкої атлетики, лижних перегонів, плавання, футболу, хокею з шайбою. Свої знання і досвід вихованцям передають 51 тренер-викладач, 16 з яких мають почесне звання "Заслужений тренер України", 4 – «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», 1 вчитель має звання «Заслужений працівник освіти України». За 30 років в училищі підготовлено 19 заслужених майстрів спорту України, 67 майстрів спорту міжнародного класу, більше 500 майстрів спорту України, 52 вихованці були учасниками Олімпійських ігор і завоювали 10 медалей. Ось прізвища вихованців, які золотими літерами вписані в історію олімпійського руху: Володимир Кличко – чемпіон Олімпійських ігор з боксу. Матвєєв Сергій та Чернявський Сергій – срібні призери Олімпійських ігор з велотреку, Гудзь Людмила,Тетяна Шинкаренко, Наталія Борисенко, Наталія Ляпіна, Олена Радченко – бронзові призери Олімпійських ігор з гандболу, Сергій Гринь – бронзовий призер Олімпійських ігор з академічного веслування. Вихованка училища Кононова Олександра на 10–х Зимових Паралімпійських іграх у Ванкувері здобула три золоті та одну срібну медалі з лижних перегонів та біатлону.

 

 

Список використаних джерел:

Література:

1. Всі Бровари 2009. - Київ: Обнова. – 2009.- 112.
2. Гамалій  Д. Броварщина: польско – литовський період// Нове життя. – 1992.- 17 листопада.
3. Гузій В. Золота очеретина: Броварщина. Історико-краєзнавчі нариси.

-Броварі:Українська ідея. -1997.- 400с.

1. Історія поселень Броварського краю: Від стародавніх часів і до сьогодення.     – Бровари: Водограй.- 2003.-640 с.: Іл.-/ Броварська минувшина; кн..3/
2. Ратніков Д.Бровари. Моє місто- Мій дім.-Бровари, 2009.- 128с.:іл.

 

Інтернет –сайти:

1. uk.wikipedia.org/wiki/ Бровари
2. www.brovary.kiev.ua
3. brovary.com.ua