Наукові конференції України, IІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ "УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВЖДИ"

Розмір шрифту: 
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА КОРДОНОМ
Iryna Ivavovna Harbovska

Остання редакція: 2017-11-27

Тези доповіді


Українська мова – мова рідної нації, державна мова України. Це та мова яку вважають наймилозвучнішою в світі. ЇЇ краса та глибина, багатство словника та безмежність форм чарує світ своєю поетичністю та багатогранністю.

Рідною мовою говорить приблизно 45 мільйонів людей, в Україні –30 мільйонів людей. Вона посягає 15 місце в світі за кількістю людей що користуються нею в повсякденному вжитку. Вона дуже схожа на польську, білоруську, російську, болгарську і чеську мови.

В словнику української мови що являє собою одинадцятитомний посібник, зареєстровано близько 134 тисячі слів.

Без сумніву, в сфері розвитку мови за межами держави не зникла проблема ресурсів. Завжди буде існувати проблема недостатньої кількості ресурсів. Приємним є той факт, що зараз проводяться роботи щодо створенню фонду допомоги та розвитку української мови за межами держави.

Віримо, що наша мова продовжуватиме лишатися однією з передових світових мов.Враховуючи останні дані, українська мова за кількістю володіючих осіб посягає третє місце в світі після китайської та англійської. Дослідники відзначають, що українська належить до тих мов, знання яких підтримує інтереси більшості держав. Наприклад, в Чехії, українську для навчання вибирають більше школярів, ніж французьку.

Функціонування нашої мови є поширеним в країнах-сусідах, а і в Казахстані, Австралії, Сербії, США, а тепер й у Португалії, Іспанії, Великобританії, Італії, Греції… Поширеність мови залежить від величини української діаспори в тій чи іншій країні.

Періоди негараздів, національного та соціального гніту розкинули українців в різні частинки Землі. Хіба можна дізнатись скільки нас? Де відшукати наших земляків? В якій частині цієї планети іще живе наша частинка?

Існували такі твердження, що за конфіденційними даними МВС колишнього Радянського Союзу, тих, хто “національність” вказує “українець(ка)”, – 86 мільйонів. Та ця цифра була занижена, мало того, її якомога довше приховували від очей суспільства. За результатами, нас – приблизно 47 мільйонів. Статистика говорить, що з них на Україні – 37 мільйонів, а серед країн Австралії, Америки, Західної Європи – більше 5 мільйонів. Серед країн, що входили колись до складу СРСР- ще 7 мільйонів. Варто відмітити, що знайдені регіони які повністю заселені українцями: Берестейщина в Бiлорусі, Кубань та Зелений Клин у Росiї.

 

З давніх-давен багато корінних українців перебувають у Польщі, так як вони були жителями Лемківщини, Бойківщини, Підляшші, Холмщині. Доводилось робити масове переселення народів з Польщі на Україну та з різних місць на західні землі, де раніше проживали німці. Причиною цього стала операція “Вісла” 1944—1945 років. Більше 300 тисяч українців зараз проживає в Польщі. І це не межа. Це число постійно зростає. Постала проблема навчання українців рідною мовою. Влада суворо забороняла видання українських газет на можливість навчатись українською. Зрештою у 1956 було надано згоду на публікацію української газети “Наше слово”. У 1970 лише 5% українських дітей відчули позитивні зміни та отримали  змогу навчатися рідної мови. Для підготовки високваліфікованих спеціалістів у сфері української мови було створено українські ліцеї у Легніці та Бартошиці. Почалось відновлення української словесності, тому було прийнято рішення стоворити відділ української словесності в стінах Варшавського університету на філологічному факультеті. Приємно зазначити, що багато українців в Польщі стали відомими та успішними науковцями та викладачами.

До ста тисяч українців вирішили прожити своє життя на території Словаччини. Діаспорі довелось відкрити український відділ Пряшiвського унiверситету, який  видає українську пресу, працює український музей, театр. Але українці вперто протистоять офіційним властям, які виявляють небажання визнавати укрвїнську націю. Саме це і накладає на українську культуру поганий відбиток.
Більшість української інтелігенції проживає в Бухаресті. Місцеве населення осіло на теренах Румунії. За підрахунками станом на  1946  у нараховувалося близько мільйона українців. Тут люди відчували себе на порядок краще. Українці мали можливість дати своїм дітям можливість навчатись української мови. Але політику ефективної румунізації українців ніхто не скасував.  В Румунських школах українська мова вивчається як предмет. Є відділення україністики в Сучавському університеті. Видаются українськi газети у місті Грац.

До Італії велика кількість українців ще не дійшла. Найчастіше люди що проживають там- представники чернечих орденів. На відміну від інших країн в США нація складає близько 2 мільйонів чоловік. Тут емігранти дійсно сприяють тому, щоб їх нащадки вивчали рідну мову.10 тисяч учнів вивчають нашу мову як предмет у школах. Важливим аспектом є вшанування та піднесення творчості Т.Г.Шевченку.1964 у Вашингтонi перед Білим Домом установлено пам’ятник. Діаспора змогла посприяти на зміну назв іноземних міст, як на Україні: Борщiв, Новий Київ, Сiч, Тернопiль, Україна, Ярослав, Петлюра та інші. Завдяки цьому вони поширюють красу українського слова в різних точках планети.

В Німеччині українці досягли зовсім іншого рівня. У Мюнхені впровадили в дію Український техніко-господарський інститут. Головним є робота українського видавництва. Тижневики “Шлях перемоги”, “Християнський голос”, квартальник “Рідна церква” мал велику популярність серед населення. Франція відома невеликим числом діаспори, але ці високоосвічені люди досягли відкриття «Української наукової бібліотеки імені Симона Петлюри» та українських шкіл при церковних парафіях. Можна пишатися Аркадієм Жуковським який довгий час керував відділом україністики у Вищій школі східних мов. Аркадій, родом з Буковини досяг великих успіхів у сфері україністики та зробив великий внесок в розвиток української культури.

Тяжко розуміти, що протягом останніх років процес переселення з України надто збільшила свої темпи. Відомо  інформацію, що впродовж 12 років за межі держави виїхало близько 8 мільйонів. Більшість з них- жінки. Більшість людей вже комфортно мешкають в цих країнах, але їх національна активність та ідея підвищення кваліфікації навчального процесу викладання української мови в різних державах ще ніяк себе не виявляє. Діаспора  потребує часу для виявлення самобутності свого народу, для створенню організацій, що будуть підтримувати зв’язки з українцями. Існує багато ідей реалізування діяльності української діаспори головною метою якої є збереження українства за кордоном в межах реалій. Надто пригнічує той факт витіснення української мови з суспільно-політичного та господарського життя , галузі культури, ЗМІ. За кордоном стає все дедалі менше приділятись уваги вивченню української мови в навчальних закладах. Звуження сфери застосування мови надто хвилює, так як порушуються  права мільйонів наших земляків, що в результаті розпаду СРСР були змушені відправитись за кордон. Скажімо, це не відповідає національним інтересам.Така  мовна політика може викликати серйозні проблеми у розвитку співпраці як в рамках СНД, так і в сфері взаємних двосторонніх відносин.